- беззахисний
- [беиз:а/хиеснией і беиз:ахи/снией]
м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
беззахисний — а, е. 1) Який не має захисту, оборони. 2) Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний … Український тлумачний словник
беззахисний — 1) (який не має захисту, неспроможний себе захистити), безборонний, безпорадний; незахищений (не готовий до оборони, захисту) 2) (неспроможний своїми силами впоратися з чим н., який потребує допомоги), беззбройний (який не може захистити себе в… … Словник синонімів української мови
беззахисний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безборонний — а, е. 1) На якого не поширюється заборона; не пов язаний з перешкодами; вільний. 2) Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний … Український тлумачний словник
беззахисність — ності, ж. Стан і властивість за знач. беззахисний … Український тлумачний словник
беззахисно — Присл. до беззахисний … Український тлумачний словник
беззбройний — а, е. 1) Який не має зброї; неозброєний. 2) перен. Позбавлений засобів захисту від кого , чого небудь; беззахисний, безпорадний … Український тлумачний словник
безоборонний — а, е, рідко. Те саме, що беззахисний … Український тлумачний словник
нещасний — а, е. 1) Те саме, що нещасливий 1). || Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. 2) Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; беззахисний, бідолашний. || Убитий горем. || у знач. ім. неща/сний, ного, ч., неща/сна, ної, ж.… … Український тлумачний словник
безборонний — 1) (на який не поширюється заборона), вільний, безперешкодний, необмежений 2) див. беззахисний 1) … Словник синонімів української мови